ЛЬВОВ

ЗМІ про Львів

ЗА:

14 квiтня 2014

Перші враження відвідувачів нашої Фотовиставки

10 квiтня 2014

Уже понад місяць у місті висять біґборди, які закликають львів’ян будувати кращу Україну, де не буде хабарів, корупції, всі паркуватимуться в належних місцях тощо. На кожному з них примітка, що «Ми загинули заради кращої України». Формат однаковий — 3 на 6 метрів. Ідейним натхненником такої соціальної реклами та ініціатором її встановлення була міська рада.  «Думали, що саме має змінитись у свідомості людей, аби вони по-іншому реагували на те, що відбувається в країні; пропрацьовували основні повідомлення, які скеровуємо в суспільство; не могли залишитися осторонь подій», — ось так пояснювали причину і мету появи біґбордів у відділі промоції міської ради. Багатьох львів’ян обурило те, що мерія звернулася від імені загиблих Героїв, хоча чиновників ніхто на це не уповноважував. Та виявилося, це не єдиний і не найбільший цинізм та блюзнірство цієї акції. Річ у тім, що вся ця соціальна реклама розміщена на щитах… російської компанії «Gallery» — одного з найбільших рекламних операторів Російської Федерації!!!

01 листопада 2013

Традицію знімати керівників обласних державних адміністрацій у такому темпі, начебто розпочалася війна, і чоловіка треба у лічені хвилини перекинути за лінію фронту, запровадив не Янукович. У Львові ще пригадують анекдотичне звільнення Мирона Янківа. Поїхав пан губернатор до Києва на нараду, аж раптом йому телефонують журналісти: «А правда, що вас звільнили»? Операція з відставкою Віктора Шемчука відбулася ще блискавичніше. В один день звільнили і того ж дня вже було представлено нового керманича області. Тобто Віктору Вікторовичу, який ще кілька днів тому в контексті своєї відставки сказав у прямому ефірі сакраментальне «не дочекаєтеся», навіть не дали по-людськи попрощатися з командою. Загадкова поспішністьУ цьому галопі доволі важко однозначно стверджувати, чи Шемчука звільнили з «вовчим білетом», чи просто так склався кадровий пасьянс в даний політичний момент. Призначення радником президента нехай нікого не вводить в оману. У вищих ешелонах влади вже давно є дві традиційні посади для опальних чиновників: заступник секретаря РНБО та власне радник. Хоч навіть і самого президента. Однак, зауважмо, що твердити про опалу Шемчука наразі не доводиться. Принаймні варто почекати кілька днів, коли, співставивши різні джерела, можна буде робити висновки, що ж таки відбулося у столичних коридорах протягом середи-четверга останнього тижня жовтня. Наразі ж – одні здогадки. І фактична відсутність пояснень львівської перетурбації. Численні коментарі політиків ще можна сприймати в частині, чому саме Сало став наступником Шемчука. Тут практично усі (опозиційні, зрозуміло) сходяться, що призначення зроблено під вибори. Припустимо, що в цьому є сіль. Але жодним чином не пояснюється, чому чіткий виконавець-силовик Сало, який в житті не займався проблемами господарки (вирішення власних побутових проблем, як і проблем підлеглих міліціонерів, звісно, не рахуємо), з’явився в благословенних галицьких палестинах саме зараз, коли до часу Х залишається ще «огого» часу. Чи й, справді, господарка в цій країні вже давно не цікавить богів з Печерського Олімпу? Власне немає і пояснень, чому звільнили Шемчука. Чим не догодив? Здавалося б, після блискучого голосування по сланцевому газу і наведенням цивілізованої співпраці з більшістю опозиції, крім «Свободи», з якою ще ніхто ніколи на довго не домовився, акції голови ОДА мали б тільки зрости. Мавр зробив свою справу – мавр може піти! Може хтось і вважає цілком серйозно, що Шемчука зняли за погані економічні показники, але не будемо смішити самих себе. Як і не будемо говорити надто багато про урядові рейтинги, за якими Львівщина потрапила до числа найслабкіших регіонів. Тут узагалі виникає питання, що в принципі може зробити будь-який губернатор, коли держава боргує гроші, інвестиційний клімат не зашкалює, а загальна гнила економічна ситуація підштукатурюється воланнями про шлях у Європу?Ну а щодо показників… Так звиняйте, люди добрі. Хто має вуха, нехай почує віце-прем’єра Вілкула, котрий у четвер приїхав до Львова офіційно спровадити одного губернатора і посадити в крісло іншого. Вілкул Шемчука, між іншим, дуже вихваляв. Моментами навіть здавалося, що він говорить не про відставленого голову ЛОДА, а про Ісуса Христа чи навіть про самого Віктора Федоровича. І взагалі в якусь мить неймовірно захотілося заглянути в папірець, на якому пану віце-прем’єру накалякали його проповідь про Шемчука. Чи не стоять там часом епіграфом незабутні слова Леся Подерв’янського:Прєстіж крєпчаєт, мощно возрастаєтДень ото дня процент жиров у маслі.А тепер вже без жартів, не втримавшись від спокуси, спробуємо все ж таки розглянути можливі версії відставки Віктора Шемчука, абстрагувавшись, наскільки це можливо, від персони його наступника. Наступника, який малоймовірно, що стане послідовником у вмінні наводити діалог з різними середовищами. Зрештою, Олег Михайлович Сало – особистість настільки колоритна, що заслуговує на окремий текст.Версія 1Шемчука підсиділи. Не секрет, що в кожній області існує така собі обойма політиків-грифів, котрі кружляють над іще живими бійцями політичного фронту, аби першими кинутися на його понівечене президентським указом тіло.Львівщина – не виняток. До вух автора цих рядків долітало принаймні три прізвища людей, котрі б хотіли зреалізувати свою кар’єру на Львівщині. Серед них було й прізвище Сала, однак звучало воно в іншому контексті. Олег Михайлович, начебто, марив поверненням на посаду керівника УМВС. Марив-не марив, але те, щоб від такої пропозиції не відмовився, - сумнівів майже немає. 

31 жовтня 2013

Упродовж року тимчасова депутатська комісія перевіряла роботу ЛКП «Львівводоканал». На останньому пленарному засіданні голова комісії Андрій Яворський прозвітував про роботу та про виявлені порушення. Їх знайшлося чимало...

10 жовтня 2013

Вузькоколійна залізниця в селищі Вигода на Прикарпатті, відома туристам як карпатський трамвайчик, має значну популярність. Варто лише сісти у маленький, майже іграшковий вагон, і ви опинитесь у самісінькому серці карпатських гір, серед кришталевих річок зі стрімкими порогами та чистих зелених лісів. Мабуть, саме тому всі, хто відвідав цю унікальну атракцію, набираються неабияких вражень. Виявляється, у нашому місті теж можна облаштувати схожий, навіть більш цікавий та насичений туристичний маршрут — однак у Львові це не вузька, а звичайна колія. Залізнична вітка для його функціонування є (щоправда, наразі її використовує лише дріжджзавод «Ензим»), а польські ландшафтні архітектори вже встигли розробити концептуальний проект відновлення старої залізниці та перетворення її в унікальну туристичну принаду. Проблема, як завжди, у грошах. Однак про все по черзі…

Дві свердловини та чотири джерела унікальної лікувальної «Нафтусі» у мальовничому курортному містечку Східниця у Карпатах, на Львівщині продали за двісті з лишком тисяч гривень. Де-юре, продали у приватну власність «каптажні споруди», тобто фактично вмонтовані в гірські породи металеві трубки із захисними дашками. Де-факто, на джерелах, де встановлено ці каптажні споруди, господарюють нові власники, а селищна громада і гадки не мала, що народне багатство іде з молотка. Загалом Східницьке родовище мінеральних вод налічує 17 свердловин (воду видобувають із глибини по трубі) та 30 джерел (вода сама витікає просто з землі). Східницькі мінеральні води мають унікальні властивості, лікують низку урологічних недуг і захворювань шлунково-кишкового тракту, їх вважають найкращими в Україні мінеральними водами.

01 жовтня 2013

 Очевидно, в Україні починається черговий виток війни пам’ятників. Про знесення дошки Шевельову говорити не буду. Загальноосвітній рівень Добкіна і Кернеса всі могли оцінити ще декілька років тому в Youtube, дивлячись відповідні кадри. Грандіозне руйнування Леніна в райцентрі Сумщини закінчилось хвилею осквернень пам’ятників С.Бандері та Р.Шухевичу на Західній Україні. І якщо бажаючих покрасуватися біля поваленого Ілліча було достатньо, то забезпечити охорону, домогтися розслідування інцидентів, або відновити пошкоджені монументи охочих не знайшлося. Але це все внутрішні, так би мовити, взаємостосунки. З прийняттям ухвали про впорядкування польської спадщини у Львові маємо можливість вийти на міжнародну арену, хоча наслідки цього «впорядкування» можна передбачити. Черговий звіт чергової комісії з дорученням виконавчим органам вставити шпильку західним сусідам і все. Бо хто ж при здоровому глузді буде зносити чи розбивати щось у Львові. Як колись під час кубинської кризи висловився тодішній генсек КПРС М.Хрущов: «Запустим американцам ежа в штаны!». Не буду говорити вже про те, що у нашому місті багато пам’яток австрійської спадщини; майже 150 років під омофором Бабці все-таки. Не забути б і про єврейську та вірменську спадщини, яких у Львові також досить. Допускаю, що не правий і дійсно треба нагально це робити, тому дозволю дослідити, як у Львові зберігається рідна українська спадщина. Адже це нам важливо в першу чергу. Те, що понад півстоліття на Високому Замку стоїть постамент де мав бути споруджений пам’ятник Максиму Кривоносу» можна списати на совітів. Вони це діло розпочинали і кинули. Хоча ніби й нам М.Кривоніс не чужий, особливо, якщо згадати з ким він воював. Але Бог з ним. Пройдемо на Марсове поле, яке ніби то символізує вислів: «Мертві сорому не мають». Поряд лежать солдати різних армій і різних епох і кожен може згадати «своїх». Але погляньмо на меморіал воякам УПА. Все ніби добре починалося, але з лівої сторони замість мармуру – цинкова бляха. Як то кажуть: «Робив, робив і…запечатав». Не буду уточняти народну мудрість.

04 вересня 2013

Відреставрована історична пам’ятка, новий сквер на місці, де раніше була парковка, звільнені від машин тротуари для проходу пішоходів, таблички з назвами зупинок – це лише частина громадських ініціатив, які були реалізовані у Львові протягом останніх двох років.

02 вересня 2013

Про проблеми театру ім. Заньковецької говорять чимало. В переліку нагальні ремонти та відселення людей, які живуть в приміщеннях, призначених для заньківчан. Та всі роботи «впираються» у кошти, точніше у їхню відсутність.

29 серпня 2013

Мешканці прикордонних сіл обіцяють заблокувати будівництво дороги до нового митного переходу Грушів — Будомєж

Історія з квартирною аферою, справа рук добре злагодженої групи злочинців, внаслідок якої потерпіла жінка дивом лишилася жива, по суті, не розкрита і на сьогодні. Фігуранти цієї кримінальної справи гуляють на волі, а сидять на лаві двоє підсудних: один — із легкою формою дебільності, а щодо іншого, раніше судженого,  в матеріалах звинувачення, по суті, немає жодного реального доказу, що він вчинив протиправні дії…

25 серпня 2013

Мені не доводилось у своєму житті бачити більш казкове і водночас більш реальне місце ніж Грушів. Кажу так, бо здивували мене, звісна річ, не гуси, не копиці сіна, і не зруйновані ферми прикордонного Карфагену. Грушів, у якому, за останнім переписом, мешкає 425 чоловік, і в кожній другій хаті по двоє-троє безробітних, міг у кращому випадку не викликати емоцій взагалі.

22 серпня 2013

Хто заплатить за басейн» на Федорова?

08 серпня 2013

Попри те, що галас навколо забудови на площі Ринок, 16 триває вже давно, несподіваний вчинок екс-депутата облради Володимира Креховецького надав йому нових обертів.

07 серпня 2013

Міський голова Львова вкотре дивує своєю манерою вести кадрову політику. Нещодавно мер порадував звільненням із посади начальника «жирного» управління комунальної власності скандального Євгена Климковича і призначеням на його місце молодої симпатичної Інни Свистун, яка працювала керівником структури, що займалася в основному наглядом за благоустроєм міста та зовнішньою рекламою. Натомість контролювати зовнішню рекламу у місті тепер доручили Євгену Климковичу. Тепер він замість пані Свистун очолюватиме КП «Адміністративно-технічне управління». Про скандальне реноме уже екс-керівника управління комунальної власності у Львові відомо давно. Під час керівництва паном Климковичем управлінням комунальної власності пройшло чимало скандалів навколо приватизації міського майна. Особливий резонанс мала справа універмагу на Шевській,1. Саме навколо «підготовчих» робіт до приватизації приміщень на Шевській пана Кликовича суд у 2010 році визнав винним у корупційних діях. Однак це не було для міського голови підставою до його звільнення з посади. Євген Орестович, попри вимоги депутатів, спокійно прокерував управлінням ще три роки - аж до минулого тижня. За цей час багато води протекло, а з нею і комунальних метрів квадратних. Тому що послідовний: три бажання для «Свободи» Для багатьох звільнення з посади Євгена Климковича було несподіванкою. Адже відомо, що мер всіляко захищав пана Климковича, вважаючи його першокласним управлінцем та фахівцем. Більше того, нещодавно в інтерв’ю «Погляду» міський голова зазначив, що за жодних обставин не звільнить Євгена Климковича, хіба що буде рішення Європейського суду. Цитуємо: «Це фахова і порядна людина. А рішення суду, яким його було визнано корупціонером, він оскаржує зараз в Європейському суді». Невже європейський суд таки визнав Климковича корупціонером і міський голова підкорився рішенню євросуддів? Принаймні офіційної інформації не було. Разом з тим на минулій сесії депутати рішуче вимагали звільнення п’яти чиновників Ратуші і серед них, звісно, Євгена Климковича. Невже Андрій Садовий дав слабинку і пішов на поступки антагоністичних трьох пальців «Свободи»? Останнім часом виходить так, що «Свобода» таки домагається свого у кадрових питаннях, нехай не в той момент, коли найбільше хоче, але все ж. Згадаймо екс-начальника управління транспорту Миколу Жука, якого виштовхав із зали тоді ще міський депутат Руслан Кошулинський. Жука Андрій Садовий звільнив аж через рік після інциденту - і теж доволі несподівано. Також, припинив виконувати обов’язки керівника «Львівводоканал» Степан Пакіж і теж в момент тиші, а не тоді коли цього найбільше хотіли депутати від «Свободи». Таємничі хорватські рішення Садового і ображений Павлюк Попри це найбільше депутатів у цьому питанні дивує власне не елемент несподіванки у політиці Андрія Садового, а повна таємничість та ігнорування депутатів як інституту. За словами обранців, вони дізналися про нещодавні кадрові зміни уже постфактум, чим не надто є задоволені. «Відповідно до положень про депутатські комісій, такі призначення мали би бути погоджені на профільних депутатських комісіях. Це так само не було зроблено. Але для Львівської міської ради – це норма. Виконавчі органи ігнорують положення про постійні депутатські комісії. Навіть не ставлять до відома стосовно тих чи інших кадрових рішень», - каже голова постійної комісії депутатської діяльності та законності Любомир Мельничук. Ще більше обурений секретар Львівської міської ради Василь Павлюк. Він вважає, що для подібних призначень повинен був відбутися конкурс, натомість міський голова проводить кадрову політику, вважаючи Львів своїм приватним підприємством. «До Інни Свистун не маю жодних претензій, вона розумна жінка, хороший керівник. Але на такі посади має бути конкурс. Це згідно із законодавством, адже місто не приватне підприємство, де посади призначають як хочуть – кума, брата, свата. Перейдено всі межі», - сказав у коментарі «Погляду» Василь Павлюк. Він вважає, що цим повинна зайнятися прокуратура. Адже не було дотримано законної процедури кадрових призначень. «Сама процедура є непрозорою і неправильною. Мене дивує інше - чому інші структури сплять і ніби не бачать нічого. Прокуратура? Якщо депутати приймають ухвалу, то прокуратура дивиться кожну букву, не дай Боже, щоб там закон не було порушено. А коли міський голова порушує закон, у них очі пеленою заходять», - запитує Василь Павлюк. Пан Павлюк також розповів, що його, як секретаря ради теж було поставлено перед фактом нових кадрових призначень уже на понеділковій нараді, яку проводив перший заступник міського голови Львова Олег Синютка. «Можна було порадитися якось. День-два перед тим. Можна не поважати Павлюка, але секретар ради повинен знати такі речі. Нема питань – це право міського голови. Але повідомити можна», - каже Василь Михайлович. Особливо загадково і таємничо це виглядає, що такі кадрові зміни міський голова зробив, перебуваючи у відпустці у Хорватії. В принципі логіка в тому є: міського голови на місці немає, фігури на шаховій дошці уже переставлено, потім усі все забудуть і питань не виникне, адже після останньої сесії Андрій Садовий, мабуть, втомився усе пояснювати депутатам. Новий керівник зі старих «Люксів» і мантра працівників Ратуші Таким чином джин Андрій Садовий, звільнивши Євгена Климковича, виконав третє бажання «Свободи», залишивши лише мізкувати, чому саме Інну Свистун призначили новим керівником управління, що відає усім майном Львова. Чому Інну Свистун, яка керувала комунальним підприємством «Адміністративно-технічне управління», а не, скажімо, заступника Євгена Климковича Олесю Цюбченко чи ще когось із цього ж управління чи принаймні департаменту? Ось як цю зміну кадрів пояснив «Погляду» перший заступник міського голови Олег Синютка: «Межі досконалості немає. Завжди треба шукати щось краще і завжди старатися використати потенціал всіх людей для того, щоб громада мала якнайкращі послуги». Сама ж Інна Свистун говорить, що зараз вивчатиме роботу структури, якою їй доручили керувати, і якихось конкретних завдань наразі собі не ставить. «Я призначена на посаду керівника управління комунальної власності. Є певні завдання, які я повинна на цій посаді виконувати. Для того, щоб сказати, які у мене будуть плани, я повинна ознайомитися з тим, як працює управління на сьогодні і тоді спокійно прийняти рішення, які необхідно зробити кроки, щоб змінити, покращити і удосконалити», - сказала Інна Василівна і, як мантру, повторила слова Олега Синютки: «Межі досконалості немає». Натомість депутат Львівської міської ради Володимир Гірняк вважає, що це рішення Андрій Садовий прийняв емоційно і хаотично. «Чи прізвище Климкович, чи це прізвище Свистун, Петренко чи Іваненко. Людина, яка керує таким серйозним управлінням як управління комунальної власності має бути фахівцем і порядною людиною, яка професійно виконує свої обов’язки. Наскільки мені відомо Євген Климкович до того, як обійняти посаду керівника управління, не працював у цій сфері. Наскільки мені відомо, пані Свистун, яка займалася зовнішньої рекламою зазвичай, також у цій сфері не працювала. Я вважаю, що це рішення емоційне, хаотичне. Тримати Климковича на цій посаді більше не було можливості, бо був занадто серйозний суспільний резонанс. Виходить, потрібно було поставили людину, яка є близька і буде виконувати не речі професійні, а відстоювати права персонально міського голови. Це неправильно. На жаль, такий підхід присутній, і не тільки в нашому місті, а загалом у державі. Нічого не поміняється абсолютно», - каже Володимир Гірняк. Також за його словами, структури підлеглості управління комунальної власності не має, важливі питання міський голова вирішує в ручному режимі. Попри відсутність досвіду роботи у сфері комунальної власності, Інна Свистун має досвід роботи у відділі промоцій телерадіокомпанії «Люкс». Про це сказано на офіційному сайті Львівської міської ради.   «В її біографії міститься інформація про роботу в телерадіокомпанії «Люкс», яка, як відомо, належить сім’ї Андрія Садового. Можливо, керувались саме цим принципом, коли її призначали. Інших пояснень в мене немає», - каже депутат Любомир Мельничук. Загалом складається враження, що Андрій Садовий, шукаючи нового керівника управління комунальної власності, робив акцент не на професійних навиках чи досвіді, а хотів знайти людину, яка не заплямована важким чиновницьким чи бізнесовим минулим, гучними скандалами чи резонансними появами у ЗМІ. І знайшов – світловолосу гарну молоду жінку Інну Свистун, яка жодним чином не схожа на класичних чиновниць чи взагалі працівників бюджетної сфери. «Сподіваємося, що пані Свистун буде краще справлятися із завданням ніж її попередник. Можемо наголосити, що ми і в подальшому будемо контролювати кожен крок, який здійснюється в управлінні комунальної власності Львова», - рішуче заявив свободівець Любомир Мельничук. 

03 серпня 2013

Розмова з Андрієм Павлівим, директором департаменту містобудування ЛМР

01 серпня 2013

Нове в математиці: всі активи ТРК «Люкс» — 13 мільйонів, вартість 3-х відсотків акцій ТРК «Люкс» — 3 мільйони!!!

Наприкінці минулого тижня Львівщину вразила подія, що трапилася у селі Гусаків Мостиського району. Хтось постріляв аж 15 (!) коней місцевих мешканців. Троє тварин загинули на місці, решта поранені, чи видужають — навіть ветеринари не можуть точно сказати. Як стверджують селяни, кров тварин — на руках місцевого фермера Василя П. Сам чоловік це категорично заперечує. 

31 липня 2013

Після останньої у цьому політичному сезоні сесії Львівської міської ради минуло вже більше тижня. Однак пристрасті довкола неї не влягаються.

26 липня 2013

Не так давно у Львівського музею історії релігії з’явився новий керівник – колишній заступник начальника управління культури Департаменту з питань культури, охорони культурної спадщини та культурних цінностей Львівської ОДА Орест Малиць. Як відомо, це обрання зустріли не під оплески – якщо не під обурення. Зокрема обурення було зумовлене тим, що керівника закладу культури обрали не на конкурсній основі, а в кулуарних колах. Відтак, громада і, зокрема, представники духівництва хотіли бачити на посаді Музейника знаного у Львові і за його межами релігієзнавця, доцента Львівського національного університету імені Івана Франка Андрія Юраша. «Погляд» вирішив поцікавитись, чим може закінчитись таке умовне протистояння чиновницького та наукового стилю, керівницького та професійного підходу, 15-річного досвіду державної служби та 20-річного досвіду у вивченні релігії. Орест Малиць «прощає» недоброзичливцям і не боїться кпинів та закидів

25 липня 2013

Ну от, після кількаденного шумовиння все в місті стало на свої місця: божевільний, який цієї суботи здійснив мрію тисяч несвідомих і злих городян — ударив мера Садового в лице, знову опинився в божевільні. Тепер можна спокійно сісти і проаналізувати всі ці, здебільшого, трагікомічні події.

У мерії продовжують впорядковувати вуличне паркування. В червні у центрі нашого міста запрацював перший легальний платний паркінг на вулиці Валовій, а незабаром з’явиться ще один — біля мистецького ринку «Вернісаж». Автівками «за гроші» обставлять вулиці Вірменську, Низький замок та частину вул. Лесі Українки (від проспекту Свободи до вул. Театральної). «В’їзд на парковку буде  з двох вулиць — Торгової та Вірменської. Виїзд — із вулиць Лесі Українки та  Низький замок. Паркінг облаштують за аналогією з такою ж стоянкою на вул. Валовій. Плануємо встановити обмежувачі (шлагбауми чи інші засоби) на цій території, а також паркомати», — розповів «Ратуші» Ігор Собенко, заступник начальника управління транспорту та зв’язку міськради. 

15 липня 2013

Будівля львівського центрального РАЦСу зараз перебуває не в найкращому стані. Попри відремонтовані зали для церемоній, фасад все-таки залишає бажати кращого – облущена штукатурка зовсім не прикрашає весільних фотографій. А покрівля, що постійно протікає, залишає на стелях та стінах «візерунки» з тріщин та плям. 

11 липня 2013

Уся ця фантастична історія, яку легко можна взяти за основу кінокомедії, розпочалася влітку далекого 2009 року. Цього, гадаємо, сонячного дня, поблизу села Корпуж Городоцького району, під час звичайного ДТП, у кювет звалилася звичайна вантажівка. По обійстях почав поширюватися вельми приємний аромат спиртного, запахло святом! Невдовзі співробітники Городоцького РВ, котрі злетілися до місця автопригоди як мухи на мед, виявили у кузові неймовірно велику кількість горілки в пляшках. Увесь цей трунок було вилучено і доправлено на збереження в Городоцький міліцейський постерунок. Правоохоронці відразу ж почали проводити вельми кропітку роботу, намагаючись встановити, до кого саме і від кого саме прямували небагато-немало — 15 тисяч 558 пляшок з етикетками горілки «Пшенична» і 4 тисячі 598 пляшок з етикетками горілки «Наш стандарт». Марки акцизного збору, певна річ, — фальшиві… 

09 липня 2013

У Львові стартувала кампанія реставрації символів міста – левів.Міська влада хвалить таку ініціативу та обіцяє домогти чим зможе, організатори планують відновити усі пошкоджені статуї, а фахівці ставлять вето на цементні розчини.Минулого тижня у місті Лева розпочалася масштабна акція порятунку кам’яних левів. Ініціаторами цієї програми стали директор художнього салону „Равлик” Юрій Гайда та громадський і політичний діяч, керівник львівського осередку „Громадянської позиції” Олег Мацех.

20 червня 2013

Через традиційний поспіх міських чиновників у дорожніх ремонтах унікальні знахідки на одній із центральних вулиць можуть бути втрачені під землею назавжди.

16 червня 2013

До кінця року у Львові мають облаштувати 30-35 км велосипедних доріжок, наразі їх є заледве 8,6 км.

13 червня 2013

Міністерство культури зобов’язало ТзОВ «Галицька кнайпа» призупинити реставрацію та пристосування приміщень підвального поверху й вежі Поворозників міського арсеналу під інтерактивний музейно-виставковий рестораторський комплекс. Саме такий припис, у відповідь на звернення міського голови Львова Андрія Садового щодо можливих порушень у сфері пам’яткоохоронного законодавства, ще 31 травня надіслав на адресу «Галицької кнайпи» та розробника проекту ПП «Ярко і К» директор департаменту культурної спадщини та культурних цінностей Міністерства культури України Анатолій Вінграновський. 

Виглядає на те, що на багатостраждальний ландшафтний парк «Знесіння» вкотре «накинули оком». Цього разу інвестори-бізнесмени виявили бажання збудувати канатну дорогу («тарзанку»), і не тільки. Врешті заговорили і про цілий парк атракціонів. Інвестори з невипадковою назвою «Кайзер-парк» хотіли не просто дозвіл на облаштування атракціону, а сесійну ухвалу. При цьому не показали львів’янам проекту облаштування канатної дороги, на громадські слухання не погодилися і отримали відмову на профільній екологічній комісії.

11 червня 2013

У Львові планують збудувати житловий будинок, який може зашкодити будинкам, що стоять поруч. Про їх аварійність свідчать беззаперечні і наочні факти. Але ані контролюючі органи, ані забудовник не хочуть цього помічати. Зате добре помітні ці тріщини лише тим, хто проживає у цих квартирах. Йдеться про ділянку на вулиці Богдана Хмельницького, 27-а. ЇЇ продали на аукціоні виробничому підприємству «Гарант-Львів». Поруч розташовані будинки на вулиці Підмурній та Мулярській. Кілька будиночків утворюють так званий колодязь. Ділянка, яку купили, розташована між будинком № 23 та 27 на вулиці Богдана Хмельницького. Тут був будинок, який зруйнували під час війни. Зараз там проводяться археологічні розкопки, кількома роками раніше, не маючи жодних дозволів на проведення будівельних робіт, після проведення розкопок, заїхала важка техніка. Як наслідок, у деяких будинках з’явилися тріщини. Через наполягання мешканців самовільних забудовників у прямому сенсі вигнали із території. Та все ж дехто здатен притримуватися думки, що історія не лінійна, а циклічна. Відтак у 2013 році через 9 років будівельна фірма, тепер озброївшись, усіма дозволами і позитивними висновками усіх можливих інстанцій, прийшла реалізувати свої благі наміри – будувати житловий будинок. Так от тільки про сусідні споруди, які дихають на ладан і, як стверджують люди, що там живуть, від найменшого втручання розсиплються, як карткові хатки, ніхто не подбав. Так само і ніхто не може пояснити, як вийшло так, що 300 м кв., які були затверджені для продажу на аукціоні, перетворилися у 747 м кв. Як у земляному переділі були замішані колишні депутати Львівської міської ради і теперішні народні обранці, як замість передбачених 3-4 поверхів, буде цілих 6… Але про усе по-порядку.Як міська рада два рази одну й ту саму ділянку продавалаІшов рік 2000. 16 червня того ж року виконавчий комітет Львівської міської ради приймає рішення про затвердження проектів відведення та надає дозвіл на проведення продажу земельних ділянок шляхом конкурсу. Відтак у додатку до ухвали серед кількох паїв фігурує і вулиця Богдана Хмельницького, 27, а. Площа земельної ділянки, яку виставили на продаж, становила 300 м кв. Уже 29 червня 2000 року на сесії депутати приймають ухвалу про продаж вільних земельних ділянок несільськогосподарського призначення. Тоді площа пропонованої земельної ділянки на Б. Хмельницького виростає на 51 м. кв. відтак міська рада пропонує охочим купити уже 351 м кв. Але і цього потенційним власникам виявилось замало. Через три роки 24 квітня 2003 року Львівська міська рада знову визначає перелік земельних ділянок для продажу на торгах. В ухвалі ЛМР №419 від 24.04. 2003р. в переліку земельних ділянок, призначених для продажу на торгах, знову фігурує вул. Богдана Хмельницького 27, правда уже площа збільшилася у два рази – становить 780 м кв. Пропоноване функціональне використання ділянки – житло, офіс, готель, заклад торгівлі на 3-4 поверхи. Уже в липні того ж 2003 року, Львівська міська рада повторно своєю ухвалою на виконання двох попередніх ухвал «Про визначення переліку земельних ділянок, призначених для продажу на земельних торгах», серед якої і згадана ухвала №419 від 24.04, 3003 року, де вказана адреса Хмельницького, 27, затверджує технічну документацію та стартові ціни ділянок. При чому попередня ухвала сесії про 300 м кв на вул. Б. Хмельницького 27,а залишається чинною, її ніхто не скасовує. Але незважаючи на це, міська рада все ж продає більшу територію. Після проведення аукціону та визначення переможців укладає з ними договори купівлі-продажу. Відтак на ділянку удвічі більшу, ніж пропонована спочатку, з місцем розташування близько до центру уже через місяць з’явився покупець. 22 серпня 2003 року ВП «Гарант-Львів» купує цю діяльну за 400 тис гривень. 26 серпня 2003 року «Гарант-Львів» із міською радою укладає договір купівлі-продажу. Через рік 30 квітня 2004 року покупець оформляє право власності на землю за адресою вул. Б. Хмельницького, 27,а площею 747 м. кв. 

 

   © «Комментарии:», 2014

Система Orphus