ЛЬВІВ

Тарас Федак: “На прикладі Львівщини можна було б сформувати стратегію розвитку усієї держави” - „Ратуша“, 2 грудня

0

Ми невипадково вибрали для розмови стосовно проблеми витоку капіталів із регіону Тараса ФЕДАКА, заступника голови Львівської обласної ради. За фахом пан Тарас – інженер-електрик, закінчив Львівську політехніку. Кандидат економічних наук. Тривалий час працював на підприємстві зі штатом понад 30 тисяч чоловік. Пройшов шлях від майстра до заступника директора. Останні дев’ять років – в органах державної влади. І у владних коридорах пройшов усі щаблі: керівник управління промисловості, заступник голови облдержадміністрації, перший заступник губернатора. Кому, як не йому, відомі мехінізми, з допомогою яких центр перетворює регіони в жебраків із простягнутою рукою.

– Пане Тарасе, тепер дуже багато говорять про політику, але ж економіка є вирішальною – це рушій нашого життя.

– Я думаю, що з кожним роком економіка буде все більш актуальною. Ми 12 років будували підвалини держави, а тепер треба наповнювати наше життя нормальним економічним змістом. Я вважаю, що на даному етапі ми трохи зацентралізували економіку. Ми починали розвивати центр і тепер бачимо, як далеко пішли процеси в Києві, там навіть життя пересічного громадянина набагато краще, ніж у регіонах. Настав новий етап, коли треба мінімалізувати впливи з центру на економіку і дати змогу регіонам серйозніше впливати на процеси, які відбуваються в державі.

Що я маю на увазі? По-перше, настав час реформ системи управління, по-друге, треба дати максимальну самостійність у прийнятті рішень на регіональному рівні. Після того народ відчує конкретні зміни, стане кращим життя і будуть зрозумілішими стосунки між владою і людьми.

– Як заступник голови облради, Ви відповідаєте за економічні питання. Які тенденції будуть характерні в найближчий рік для розвитку економіки Львівщини?

– Останніми роками намітились тенденції до стабілізації економічних процесів. Ми вже чотири роки працюємо з позитивними результатами в системі виробництва. Але, на жаль, від того пересічному громадянину не стало ліпше жити. Думаю, що наступає той період, коли кількісні показники мають перерости в якісні. Другий рік ми спостерігаємо тенденцію до збільшення робочих місць, середньої заробітної платні. Нам нині треба зробити дві речі: перше – створити сприятливий клімат, шоб на Львівщину пішов капітал, вітчизняний та іноземний, друге – створити нові робочі місця. Тільки тоді ми зможемо наше життя перевести на якісно новий рівень. І третій момент – ми повинні вирішувати питання витоку капіталу з регіону. Ми з цим маємо великі проблеми, та й не тільки ми, усі регіони.

– Коли говорити про Львівщину, на Ваш погляд, у які галузі найперспективніше вкладати капітал?

– Економіка – це складний механізм, фінанси вкладають там, де буде швидка віддача. І де інвестор бачить завтрашній день та свої прибутки. Ще років три-чотири тому на прилавках магазинів Львівщини ми бачили тільки іноземний товар. На нинішній день відчуваємо, що в переробній промисловості зробили певний ривок: там найбільша платня, і сама продукція стає набагато якіснішою. На часі – вкладення інвестицій у велику промисловість – машинобудування, приладобудування. Наскільки готовим буде підприємство, настільки швидко прийдуть інвестиції.

Я наведу конкретний приклад – львівська “Іскра” (тут виробляють електрожарівки), яка ще три роки тому була на грані банкрутства. Сьогодні тут працює понад 3 тисячі людей у три зміни. Керівництво вже думає про освоєння ринків Заходу. Розширює асортимент продукції, поліпшує якість і виходить на новий рівень. Це один із прикладів вдалих інвестицій у приладобудування.

Якщо обіг коштів у переробній промислововсті становить місяць, то в машинобудуванні – приблизно рік і більше. Вся проблема в тому, що капітал спочатку пішов у галузі, де більша швидкість обігу. Тепер капітал піде і у велику промисловість.

– Акценти в економічному розвитку держави пора б уже змістити з центру на регіони. Які мали б запрацювати механізми? У нас часто приймають хороші рішення, але мало хто знає, як їх впроваджувати в життя.

– У нашій країні треба серйозніше взятися за вирішення проблеми розвитку регіонів. На мій погляд, необхідно, як у Німеччині, підготувати просторовий план розвитку кожної території. Закінчується процес стагнації суб’єктів господарювання – промисловості, паливно-енергетичного сектора, вже формується структура сучасного виробництва, яку тепер треба прив’язати до реальних умов господарюваня кожної території. Насамперед, у цій ситуації потрібна відлагоджена співпраця усіх гілок влади – виконавчої та представницької. Потрібно дати можливість сформованому сектору економіки працювати на тій території, на якій він перебуває. Ми готуємо для розгляду на сесії обласної ради питання підтримки місцевого виробника. Ми повині керуватися двома критеріями: перший – якісний товар, другий – максимально сприятливі умови для місцевих виробників.

Ми хочемо оптимізувати видатки з бюжету в регіоні. Перший етап уже пройшли – сесія обласної ради прийняла рішення про енергоаудит бюджетних установ і організацій. Другий етап – потрібно сформувати таку модель економіки, щоб капітал, який формується в регіоні, максимально працював на цю територію. Якщо б ми збалансували тих два моменти, мали б реальну картину розвитку регіону. Можна було б планувати трудові ресурси, зайнятість населення і всі інші показники розвитку економіки.

– Які саме повноваження Ви б хотіли перебрати від центру?

– Ми дійшли до моменту, коли треба суттєво змінити баланс впливу, особливо в економічному плані, центру і регіону. Від формування бюджету, від платежів до бюджету і до питання функціонуваня суб’єктів господарювання. Всі великі платники податків, особливо паливно-енергетичного комплексу, в регіоні представлені як дочірні компанії. Що це означає? Що рахунки працюють як транзитні. Треба надати більше важелів і довіри територіям, тим суб’єктам господарювання, які б мали в першу чергу працювати не тільки на центр, а на регіони.

– Оптимальна модель співіснування центру і регіонів потребує напрацювання. І вся Україна одним шляхом не піде. Виникне львівська модель, донецька... У чому їх різниця?

– Вони обов’зково різнитимуться, бо рівень розвитку територій досить різний. Але хтось має цей процес розпочати. Я вважаю, що Львівщина вже готова до такого кроку. У нас є усі галузі виробництва. У нас досить потужний паливно-енергетичний комплекс. На прикладі Львівської області можна було б сформувати стратегію розвитку усієї держави – наш регіон до таких кроків найбільше готовий. Ми ближче розташовані до кордону із Заходом, і всі ці процеси у нас могли б набагато швидше проходити. Треба прийняти відповідні рішення на рівні Києва. Багато регіональних керівників, депутатів ставлять ці питання. І зміни повинні відбутися найближчим часом.

– Ви – депутат Львівської обласної ради від прекрасного і древнього міста Самбора. Яка найбільша проблема існує у Вашому виборчому окрузі?

– Перша – це робочі місця. Згідно зі статистичними даними, найбільший відсоток безробіття на Львівщині у моєму окрузі. Друга – ряд підприємств, які працювали на Самбірщині і були філіями львівських виробничих об’єднань, простоюють. Є проблема, щоб залучити інвестиції, запустити незадіяні виробництва, створити нові робочі місця. І третя серйозна проблема – у місті нема очисних споруд. Як бачите, усі ці клопоти пов’язані між собою.

Самбір – єдине місто обласного підпорядкування в Україні, яке не має очисних споруд. Про які інвестиції можна говорити, коли будь-яке нове виробництво має починатися з очищення стоків. Чи захоче інвестор йти в таке місто?

– З якими питаннями до Вас приходять виборці?

– Найчастіше – з побутовими питаннями. В одного дах протікає, в іншого – проблема з межею. Тут якраз недопрацювання комунальних служб і місцевої влади. Депутати обласної та Верховної Ради мали б сприяти створенню сприятливого середовища для збільшення робочих місць і залучення капіталу.

– З якими проханнями звертається місцева влада?

– Ми тепер готуємо проект постанови Кабінету Міністрів з приводу очисних споруд у Самборі. Це питання, яке місцева влада сама не вирішить, бо воно потребує підтримки на обласному і державному рівні.

– Річка Дністер протікає і на територіїї інших регіонів. Навіть Молдова свого часу звертала увагу на забруднення вод у Самборі.

– Я звернувся до центральної влади. Є вже доручення Кабінету Міністрів, щоб підготувати постанову щодо ситуації навколо русла річки Дністер. Самбірська проблема вже давно вийшла на міждержавний рівень. Були звернення сусідніх держав навіть до судових органів. Прийняття постанови Кабінету Міністрів дозволило б не тільки вирішити самбірські біди, але й серйозну державну проблему.

Дмитро БОНДАР, „Ратуша“, 2 грудня

Новини партнерів

Loading...

Новини Trembita.info

Останні новини

10:32

Змагання з лижних перегонів відбудуться на Львівщині

18:34

Завтра до Львова приїде перший віце-прем’єр – міністр економіки Степан Кубів

16:30

У Львові чоловік випав з трамвая під час руху

14:31

Сьогодні у Львові презентують фільм про Героїв Небесної Сотні

12:28

Обурені люди перекрили трасу Львів-Городок

Архів

lviv.comments.ua

block2

lviv.comments.ua
Загрузка...

Партнеры портала

Price.ua - сервис сравнения цен в Украине

   © «Комментарии:», 2014

Система Orphus