ЛЬВІВ

Євро проти коней

0

Євро проти коней

Депутати Львівської міської ради у вівторок, 10 січня, подолали вето мера Львова Садового на ухвалу, якою Львівському іподрому надали в оренду на 10 років
70,47 гектара землі на вул. Стрийській, 133 — для обслуговування будівель та споруд іподрому за рахунок земель сільськогосподарського призначення. Ухвалу “Про користування ПАТ “Львівський іподром” земельними ділянками на вул. Стрийській, 133" затвердили 29 грудня. «За» тоді проголосували 53 депутати. Втім, міський голова надавати землю в оренду іподрому не захотів, назвавши це рішення «найскандальнішим в історії Львівської міської ради», та наклав на ухвалу вето. Супротивники продовження оренди для іподрому зазначали: мовляв, землі неподалік стадіону віддають в оренду, і начебто вже сьогодні там будують приватні будинки. Втім, депутати вето мера таки подолали.
Таке своє рішення аргументували тим, що, мовляв, землі вже роками були в користуванні іподрому, тож оренду лише продовжили. Натомість не ухвалити такого рішення — власне, й означало б знищити Львівський іподром.


Жокеї живуть у стайнях

ПАТ «Львівський іподром» має чим пишатися, переконує заступник генерального директора цього підприємства Тарас Васьків: «Львівський іподром є унікальним і єдиним в Україні, де можна випробувати скакових коней (на інших іподромах України працюють з іншою породою — рисаками). Ще один предмет гордощів — сучасна трав’яна «зелена доріжка», аналогів якій немає у країнах СНД, та єдина в Україні система фотофінішу, що дає змогу фіксувати результати скачок із точністю до однієї тисячної секунди».
Втім, попри свою гордість підприємством, на Львівському іподромі визнають — поліпшувати є що. 9 січня керівництво Львівського іподрому презентувало план розвитку підприємства. Одна з найближчих перспектив — будівництво додаткових  конюшень, адже сьогодні на підприємстві можна розмістити щонайбільше 200 коней, при тому, що вже на цьогорічний сезон (весна-осінь 2012 року) попередньо отримали замовлення на випробування 300.
«Вже цієї весни ми матимемо величезну проблему із нестачею конюшень», — пояснив генеральний директор іподрому Микола Стець. Клопітно й поселяти людей, які приїздять разом із кіньми та працюють із ними: жокеям та тренерам доводиться жити в конюшнях, в підсобних приміщеннях, де умови просто жахливі. Тож поряд із розбудовою конюшень на іподромі планують збудувати і приміщення, де могли б переночувати жокеї. В планах є також зробити трибуни — на сьогодні на іподромі всього 260 сидячих місць. Цього, за словами генерального директора, надто мало. Глядачам доводиться стояти чи то під сонцем, чи то під дощем по кілька годин поспіль, а такі «розваги» не кожен витримає.
Всі ці роботи планують проводити за кошти як інвесторів, так і кредиторів. Щоби зреалізувати далекоглядні плани, у влади просять єдине: щоб не заважала…

Славна історія

Уперше іподром у Львові з’явився ще за бабці Австрії — у 1840-х роках на янівській рогачці. Згодом такий об’єкт був на території стадіону «Динамо», потім — на території сучасного Львівського автобусного заводу. Власне, через розбудову ЛАЗу 1968 року один із найкращих на той час іподромів у Європі «закатали під асфальт». Втім, радянська влада цінувала цей об’єкт, тож цього ж року у Львові виділили землю для нового іподрому, будівництво якого завершили лише 1977 року.
Тоді Львівський іподром будували як філію Московського — саме на Львівському (де, на відміну від Московського іподрому, була трав’яна, а не ґрунтова доріжка) скакунів готували до міжнародних змагань за кордоном — адже, саме на трав’яних доріжках проводять змагання на Заході. Втім, часи слави та процвітання Львівського іподрому минули з розвалом Радянського Союзу. На початку дев’яностих Львівський іподром, як і українське конярство загалом, занепав.
«2001 року, завдяки тому, що на території іподрому приймали Івана Павла ІІ, інфраструктуру підприємства значно вдосконалили, відреставрували деякі будівлі… Це стало поштовхом для початку відродження підприємства, — розповідає заступник генерального директора. — 2003 року було відновлено скакові сезони: потужні кінні заводи погодилися надати нам коней на випробування. З 2003 року дотепер на іподромі випробувано близько 1000 коней та встановлено чимало рекордів», — розповідає заступник генерального директора.

Спорожнілий без тоталізатора

Цікаво, що сьогодні, попри загальноприйняті уявлення, з масових заходів та кінних перегонів іподром фінансової вигоди не має. Основне джерело доходів — випробування коней: «Понад 16 підприємств постачають Львівському іподрому коней на випробування — це, зокрема, Донецька, Харківська, Кіровоградська, Київська області. Коней до нас привозять заводи різних форм власності. Окрім того, нас занесено в державну програму випробовування чистокровних порід коней. За це ми отримуємо приблизно 1,5 млн гривень на рік (42 гривні на день за одного коня).
На сьогодні випробування коней — це наше основне джерело прибутків, адже, змоги заробляти на тоталізаторі ми не маємо — з 2009 року це в Україні заборонено, попри те, що іподроми у всьому світі саме з цього мають основні доходи», — пояснив заступник генерального директора іподрому.
За сезон, що триває трохи більше п’яти місяців, на Львівському іподромі проводять не менше ніж 12 кінних перегонів. Утім, 2012 сподіваються, що ця кількість значно зросте, адже якщо торік коней на іподромі випробовували 180, то цьогоріч очікують — 300. Таким чином, перегони планують проводити практично щовихідних. Утім, наразі такі заходи не є надто велелюдними. З одного боку, інтерес до перегонів згас після заборони тоталізатора — адже чималу кількість глядачів сюди притягував саме азарт. Зараз же приходять лише найзатятіші. І ставки, кажуть, таки й далі роблять — щоправда, тепер нелегально — тож ані іподрому, ані власникам коней з цього азарту нічого не перепадає.
«Раніше основна маса людей все ж приходила, щоби зробити ставки. Втім, кінні перегони не можна прирівнювати до, скажімо, рулетки — бо тут не покладаються на сліпу фортуну. Кінні перегони — це захоплення, гравець тримає в голові величезну кількість інформації, пам’ятає, що прабабуся такого-то коня в 1969 році перемогла на таких-то перегонах… він враховує все. Та й на кінних перегонах не можна ані виграти чималої суми, ані програти. Разом із тим, за кордоном — це основне джерело прибутків для іподромів — сума ставок на середньостатистичних скачках в Америці становить півтора мільйона доларів», — розповідає пан Зиновій, що захоплюється кінними перегонами. 

Диво-стежка

Міська рада, кажуть, зацікавилася Львівським іподромом, коли стало відомо, що це підприємство стане сусідом стадіону до Євро-2012. Тоді на підприємстві й почалися клопоти з владою: «Як сніг на голову, на нас звалився указ, тоді ще президента Ющенка, про передачу підприємства з державної в комунальну власність. Мер їздив із цим до Києва, хоча жодного разу не приїздив перед тим до нас. Прийшов на зустріч уже після того, як з’явилася ухвала. Садовий чимало нам обіцяв, втім, колектив виступив категорично проти і спільними зусиллями таки вдалося захистити підприємство. Сьогодні нам закидають, начебто тут уже будують приватні будинки. Втім, жодного будівництва з часів незалежності тут не було», — пояснює Тарас Васьків.
Та й у мерії добре про це знають, адже пильно стежать за тим, що відбувається на іподромі. «Коли ми збудували невеличку лавку, звідки за конями можуть спостерігати тренери та власники (схожу на тренерські лавки на футболі. — Авт.), у міській раді почали дорікати нам, мовляв, що ви тут без дозволу будуєте», — каже генеральний директор підприємства.

Ледь не нічним жахом для Львівського іподрому стала ідея, що виникла у мерії, щодо прокладання пішохідного переходу (заасфальтованого, кілька метрів завширшки) від євро-стадіону до вулиці Стрийської через територію іподрому. Якщо прохід усе ж таки зроблять — підприємству кінець.
«Львівський іподром втратить «золоту милю», де коней випробують на прямій дистанції, — пояснює заступник генерального директора Тарас Васьків, — адже, трав’яну бігову доріжку в такому разі перетинатиме тротуар із асфальтовим покриттям, окрім того, це неприпустимо згідно з ветеринарними та санітарними нормами». На іподромі мають підозру: ідея з такою стежкою могла з’явитися для того, щоби таким чином відтяти від підприємства добрий його кусень, а згодом, коли він буде відокремлений — висунути аргумент, мовляв, іподрому ця територія не потрібна. Наразі пішохідного переходу через іподром в офіційних документах  та в планах побудови об’єктів до Євро-2012 — нема. Втім, за неофіційною інформацією, на її будівництво вже навіть намагаються віднайти кошти в обласному бюджеті…

Наталя ГОРБАНЬ

Фото автора

Новини партнерів

Loading...

Новини Trembita.info

Останні новини

12:51

Працівників сфери обслуговування зобов`язали розмовляти виключно українською мовою

17:33

У Львові святкуватимуть китайський Новий рік. (Перелік заходів)

15:35

На Львівщині зросли тарифи у приміських та міжміських маршрутках

12:48

У Львові на хабарі затримали працівницю міграційної служби

10:29

На Львівщині реставрують храми внесені до списку Світової спадщини ЮНЕСКО

Архів

lviv.comments.ua

block2

lviv.comments.ua
Загрузка...

Партнеры портала

Price.ua - сервис сравнения цен в Украине

   © «Комментарии:», 2014

Система Orphus