ЛЬВІВ

Кому пам`ятник Кобзарю за 300 гривень?

0

Кому пам`ятник Кобзарю за 300 гривень?

300 гривень, згідно із документами, екс-міський голова Новодністровська заплатив своєму тестю підприємцю Ігорю Білану за пам`ятник Тарасові Шевченку, який чотири десятиліття простояв на території господарського двору колгоспу в Сопошині. 24 серпня у місті енергетиків на Буковині відбулося довгоочікуване відкриття монумента Кобзарю, а 4 січня делегація з Львівщини приїхала, аби повернути своє.

Дарунок від мера


Новодністровськ – місто юне. Заснували його 1973 року і почали зводи разом з гідроелектростанцією. Нині тут мешкає трохи більше 10 тисяч людей. Щоправда, зараз місто приваблює геть не трудовою романтикою, а близькістю Дністровського водосховища. Зважаючи на вік Новодністровська, з історичними пам`ятками і пам`ятника тут не склалося. Тож місцеві мешканці давно хотіли, аби в їхньому місті встановили постамент Кобзарю. І ось 24 серпня 2011, саме до 20-ої річниці Незалежності, в Новодністровську урочисто відкрили пам`ятник.
Під час відкриття тодішній мер, молодий і енергійний, Руслан Панчишин повідомив, що пам`ятник – його особистий дарунок Новодністровську, і на придбання монумента не було витрачено жодної копійки бюджетних коштів. А на запитання: звідки такий щедрий дарунок взявся, – пан Панчишин повідомив, що замовив його групі львівських скульпторів.
І воно б, мабуть, нічого, якби у цей самий час пошуком зниклого  сопошинського пам`ятника не займалися місцеві селяни. Так сталося, що онук пані Людмили Островської, яка, власне, першою забила на сполох, коли з села зник Шевченко, в Інтернеті натрапив на цікаву новину, що до 20-ої річниці Незалежності в місті Новодністровську урочисто відкрили монумент Кобзарю. Навіть неозброєним оком помітно, що буковинський пам`ятник один в один як сопошинський, тільки вкритий бронзою.
"Ми відразу побачили, що це пам`ятник зі Сопошина, – каже Володимир Тістик, депутат Львівської обласної ради, який їздив до Новодністровська. – Навіть залишилася частина старого постаменту, бо пам`ятник зрізали просто з ним. У міській раді визнають, що нічого не знали…"

Родинні зв`язки


На початку січня львівська делегація прибула до міста над Дністром. Пані Людмила Островська тримала в руках фото сопошинського пам`ятника. Щоправда, мера, який зробив такий "щедрий" дарунок, на місці не виявилося (20 вересня 2011 року 21 депутат Новодністровської міської ради відправив Руслана Панчишина у відставку, висловивши йому недовіру).
Виправдовуватися перед несподіваними гостями довелося секретарю міської ради пану Миколі Лутчаку. Під час зустрічі він, зокрема, зазначив, що тепер цю справу слід передати компетентним структурам і органам, які правильно кваліфікують подію. Новодністровська громада повинна зрозуміти: питання жодним чином не розглядається у політичній площині, це питання совісті, моралі, здорового глузду.
Якщо для львів`ян це справді справа моралі і честі, то на Буковині вона набула яскравого політичного забарвлення, адже пан Панчишин був зміщений з посади, м`яко кажучи, не у надто законний спосіб, а історія з пам`ятником стала ще одним гвіздком у його політичну труну, до того ж за неї відразу вчепилися опоненти екс-мера.
Під час візиту львів`ян чиновники Новодністровської міської ради таки зв`язалися телефоном із Русланом Панчишиним, і він пообіцяв, що найближчим часом надасть відповідні документи, які засвідчують: пам`яник у Новодністровську встановили на цілком законних підставах.
Справді, наступного ж дня Руслан Панчишин надав документи, які буцімто підтверджують його слова. Один з документів – звернення екс-мера, де він запевняє у законності оборудки між тодішнім головою колгоспу паном Чернюхом і приватним підприємцем паном Біланом. Другий документ надав сам Ігор Білан, де він теж підтверджує, що пам`ятник ніхто не крав і він справді перебував на балансі СФГ "Клен". Але найцікавішим є третій документ – це копії накладної і рахунку на придбання, згідно із якими пам`ятник Шевченку пану Панчишину обійшовся аж у 300 гривень. За такі гроші, насправді, не те що кількаметрового пам`ятника не купиш, а й навіть маленької скульптурки у сувенірній крамниці. Але "доброта" пана Білана має дуже логічне обґрунтування: Руслан Панчишин його зять, а для улюбленого зятя нічого не шкода.
І якщо спочатку у працівників Новодністровської міської ради ще жевріла надія, може, пам`ятник не із Сопошина, а просто дуже схожий на зниклий, то після надання Русланом Панчишином цих документів, останні сумніви розвіялися.
Зваживши на всі аргументи "за" і "проти", залишається незрозумілим інше: чому і екс-мер Панчишин, і підприємець Білан так ретельно приховували правду, якщо все, за їхніми словами, законно. Перший розповідав казки про міфічну групу скульпторів, а інший – то казав, що під час демонтажу пам`ятник пошкодили і він на реставрації, то потім переконував, що реставрувати там вже нічого і він виготовить новий монумент, навіть два.

Справа пам`ятника


Якби там не було, а склалася дуже незручна ситуація. Сопошинці не приховують свого обурення, але водночас розуміють, що новодністровці, які багато років чекали на пам`ятник Кобзарю, ні у чому не винні. Незручно чиновникам, які "щедрий дар" мера прийняли за чисту монету і навіть не звернули увагу на те, що на встановлення монумента не були належним чином оформлені документи. А про винуватців усіх цих подій годі й говорити. Адже, очевидно, жоден з них і у страшному сні не уявляв, що люди здатні перекривати трасу не тільки через невиплату пенсій, а й шукатимуть своє по всій Україні.
Нині, звісно, останнє слово за правоохоронцями. Депутат Володимир Тістик подав відповідні звернення до міліції, облдержадміністрації, відповідної комісії в облраді.
Крім того, правоохоронцям доведеться з`ясувати, яке право мав колишній голова колгоспу розпайовувати пам`ятку місцевого значення? Досі і районна, і обласна держадміністрації намагалися залагодити конфлікт, ідучи на компроміс, але хочеться перефразувати давній радянський вислів: "Сьогодні торгуємо Шевченком, а завтра Батьківщиною". Можливо, хтось скаже, що занадто багато патетики, але події у Сопошині показали: не все можна купити і продати, і не всі сумнівні оборудки минуться безкарно, навіть якщо влада закриватиме очі, то люди не мовчатимуть.
На цьому, очевидно, справа із пам`ятником ще не закінчилася. І тепер стоїть питання про повернення монумента його законним господарям, а саме: громаді села Сопошин.

Оксана Дудар

Новини партнерів

Loading...

Новини Trembita.info

Останні новини

12:51

Працівників сфери обслуговування зобов`язали розмовляти виключно українською мовою

17:33

У Львові святкуватимуть китайський Новий рік. (Перелік заходів)

15:35

На Львівщині зросли тарифи у приміських та міжміських маршрутках

12:48

У Львові на хабарі затримали працівницю міграційної служби

10:29

На Львівщині реставрують храми внесені до списку Світової спадщини ЮНЕСКО

Архів

lviv.comments.ua

block2

lviv.comments.ua
Загрузка...

Партнеры портала

Price.ua - сервис сравнения цен в Украине

   © «Комментарии:», 2014

Система Orphus