ЛЬВІВ

Львівські Казанови атакують

0

Якщо зненацька незнайомий чоловік візьме вас за руку, примусить заплатити за свою вечерю, а потім ще й спробує затягти в ліжко - вітаю, ви стали об’єктом “домашнього завдання” пікапера

Навчитися професійно завойовувати жіночі серця можна за 2000 гривень

Цих пристойно вбраних, у напуцьованих мештах, мисливців за коханням можна зустріти на площі Ринок, в одній із львівських кав’ярень чи в нічному клубі. Своїх жертв професійні дон-жуани вишукують серед найкрасивіших львівських панянок і пань. Встояти перед професійним спокусником не вдається майже нікому - стверджують ловеласи, які називають себе пікаперами. Знаннями про те, як приваблювати погляди найбільш спокусливих жінок, як брати в них номер телефону, а потім ще й закохувати їх у себе по вуха, львівські пікапери готові розповісти за 2000 грн. Чого навчають на курсах “ловеласів” і що варто знати чоло­вікам на полюванні, намагалася довідатися журналіст “Ратуші” під час бесіди із профе­сійним львівським дон-жуаном.

“Зазвичай кожен самотній чоловік від п’ятничного вечора до вечора неділі є пікапером, або намагається ним бути, тиняючись містом, заглядаючись на красиві жіночі сідниці та думаючи: “Ех, підійти б до цієї кралі... але не сьогодні”. Не всі пікапери є професіоналами, тож не всім вдається досягти мети, — стверджує Ярослав, організатор пікап-центру у Львові. — Тренери пікапу акумулювали знання з багатьох книжок і зібрали їх в одну теорію. На тренінгах вчать правильної міміки, жестів, правильної осанки, погляду і навіть тембру голосу, загалом правильно спілкуватися з прекрасною половиною”. Щоправда, журналістів, тим паче, жірналісток на тренінги пікаперів не запрошують. Вхід — лише для клієнтів-учнів.

Питань моралі та релігії на тренуваннях не обговорюють

За словами пана Ярослава, пікап — тренінги не лише для ловеласів. Досить часто до них звертаються чоловіки, аби закохати в себе “ту єдину”, або ж навіть аби “відродити вогонь” у стосунках, які тривають уже не один рік. „Існує думка, що в школу пікапу звертаються лузери, в яких нічого ніколи не виходило, тож вони йдуть на якісь тренінги, щоб навчитися спілкуватись, чи займатись сексом. Це абсолютно неправда. Люди в нас абсолютно різні — є і 18-річні студенти, і 50-річні директори банків”.

Питань моралі та релігії на тренуваннях не обговорюють. Бути вірним тій єдиній, чи мати п’ять дівчат — справа пікапера. “Тут дають знання, а що з ними робитимуть — на совісті кожної людини особисто. Однак, існує певний фейс-контроль. Якщо людина видається неадекватною і, можливо, захоче завдати комусь шкоди отриманими знаннями, ми не навчаємо її”, — пояснює орга­нізатор пікап-центру.

Як виявилося, нині в нашому місті професійних, власне, дипломованих спокусників не так уже й багато. Львівська школа функціонує відносно недавно, тож підготувала лише 12 учнів. Раніше львівські чоловіки їздили аж у Київ, аби навчитися зваблювати львівських панянок — там школа пікапу може похвалитися вже понад 500 випускниками. Тренерів у Львові теж немає - їх запрошують із Києва чи Москви.

Жінці, що стала „лабораторним матеріалом” пікапера, не позаздриш

Навчання чоловічої спокуси, що загалом триває впродовж місяця й відбувається у вихідні, поділяється на теоретичну та практичну частини. Під час теоретичної, майже як у політехніці чи інших вишах, обов’язково уважно слухати, конспектувати та запам’ятовувати. Практична ж частина значно веселіша. Приміром, за дві години треба зібрати 5 номерів телефонів у перехожих дівчат, або цілою групою під пам’ятником Нептуну заспівати пісню, поїсти за рахунок “підчепленої” дівчини, або ж нагодувати незнайомку — підійти до дівчини в ресторані і примусити її з’їсти канапку (за словами пана Ярослава, це, власне, чи не най­складніше завдання, адже, нагодувати незнайому дівчину значно складніше, аніж поїсти за її рахунок).

“Досить часто в чоловіка є так званий “страх підходу”, коли він боїться підійти до дівчини, поспілкуватися чи спробувати познайомитися, якщо вона, наприклад, із друзями. Та ми керуємося правилом: “Страх вказує напрям розвитку”, тобто треба переборювати свої страхи. Якщо ти чогось боїшся, зроби це. Нехай у тебе буде кілька невдач, але згодом страх мине. Саме тому іноді на тренінгах дають завдання, до прикладу, поспівати на площі Ринок — саме там, де на тебе всі дивитимуться, так можна побороти страх”, — розповідає Ярослав.

Власне, для того, щоби побороти свої страхи, чи то пак, за словами організатора Львівського пікап-центру, „розширити свою зону комфорту”, пікапери, особливо в час тренувань використовують дівчат як „гарматне м’ясо”. Коли такий студент вчиться почувати себе комфортно за будь-яких обставин, жінці, що стала його „лабораторним матеріалом” для чергового домашнього завдання, не позаздриш. Коли милий і галантний хлопчина захоче, щоб ви заплатили за його обід чи вечерю, то будуть лише „квіточки”. Веселіше, якщо він поведе вас за руку до найдешевшого кафе-бару в місті, замовить там „по сто” і канапку, а потім ще й скаже: „ Ну, не хочеш пити, то не пий. Але п’ять п’ятдесят тобі заплатити-таки доведеться”. Або ж він, перепрошую, пукне на першому побаченні. Голосно і смачно, і навіть від того не почервоніє. На друге побачення з „піддослідним матеріалом” пікапер не розраховує - основне, що він переборов свій страх виглядати перед жінкою недолуго, а отже, домашнє завдання виконано. Про почуття нещасної жінки чи дівчини ані учні-пікапери, ані тренери не турбуються. Після таких „лабораторних” чоловік має стати справжнім „донжуаном” і почувати себе впевнено поруч із будь-якою жінкою.

Квіти жінкам професійні ловеласи не дарують...

Власне, почувати себе впевнено — один із основних секретів вдалого побачення. „Квітів жінкам професійні ловеласи не дарують... якщо це їм не комфортно. Робити потрібно тільки те, що тобі зручно і звично — тільки так чоловік виглядатиме впевнено й ефектно. Якщо запросити дівчину в мега-дорогий ресторан, у якому почуватимешся не в своїй тарілці, бо рахуватимеш, чи вистачить тобі грошей, аби оплатити рахунок, побачення не вдасться. Якщо немає грошей, візьміть дівчину за руку та йдіть із нею на прогулянку вулицями міста, причому ані її статус, ані те, до чого вона звикла, не має значення. Навіть якщо вона дочка депутата, я це робитиму, бо мені так комфортно”, — розповідає професійний пікапер, пан Ярослав.

Ще одна особлива умова для чоловіка, який заповзявся завойовувати жіночі серця, — знати, чого хочеш. Фраза „Давай, якщо хочеш, підемо в „Криївку”, якщо ні — в „Мазох-кафе”, а як не хочеш, можемо просто постояти тут” недоречна, з таким підходом до справи нікого не завоюєш, стверджує дипломований спокусник. “Чоловік має знати, чого хоче і це завжди справляє враження на жінку, адже навіть у найуспішнішої жінки-красуні глибоко в підсвідомості закладена покора чоловікові”, — переконує пікапер.

Завойовувати прихильність представниць слабкої статі розміром гаманця пікаперів не вчать. Натомість на пікап-тренінгах викладають філософію життя — намагаються навчити своїх учнів жити весело, цікаво й оригінально. „Лише якщо людина живе весело і цікаво, вона може зацікавити інших. Якщо людина має різноманітні захоплення - сьогодні стрибає з парашутом, завтра їздить на велосипеді, післязавтра підіймається на вершину в Карпатах, завоювати жіноче серце просто”.

Щоб завоювати жінку, треба придумати, як „зірвати їй дах”!

Власне, чималого шаленства потребує і одна з неодмінних і найцікавіших родзинок справжнього пікапера — так званий „кришезнос”. Це шаленства, що ловеласи час від часу влаштовують своїй пасії. „Найбільше і найкраще, що ми можемо подарувати жінці і чим можна завоювати її, це не гроші, а емоції. Відчуваючи це на інтуїтивному рівні, чоловіки ведуть своїх панянок на Високий Замок — через відчуття висоти, адреналіну, красу довколишніх пейзажів”, — розповідає пан Ярослав. Та в справжнього пікапера є значно цікавіші способи довести жінку до шаленства, коли адреналін б’є через край.

Одним зі своїх особистих „кришезносів” організатор центру зваблення жінок погодився поділитися з читачами „Ратуші”: „Якось за годину до побачення я зайшов в кафе, куди ми мали піти з дівчиною, знайшов офіціанта і пояснив йому, що невдовзі прийду сюди з дівчиною, і ми зробимо замовлення на певну суму. Я відразу заплатив йому. Після того, як ми повечеряли, я взявся переконувати дівчину просто втекти з ресторану... не заплативши. Вона була з тих жінок, яким грошей не бракує. Така ідея видалася їй абсолютним шаленством, і вона довго зі мною сперечалась. Та мені все ж вдалось її переконати, і бачили б ви, як вона на своїх шпильках бігла через площу Ринок. Це їй запам’яталося надовго. Звісно, вона й досі не знає, що насправді рахунок я оплатив...”

P.S. Після тригодинної розмови пан Ярослав ніжно потис мені руку і солодко усміхнувся. Якби не знала, що пікапер — подумала б: закохався.

Новини партнерів

Loading...

Новини Trembita.info

Останні новини

14:34

Львів’ян просять повідомляти факти, де асфальт зійде зі снігом

12:30

У Львові почали полювання на неплатників аліментів

10:28

Поезія Лесі Українки прозвучить у Львівських трамваях

18:28

ХVІ Всеукраїнський юнацький турнір з тенісу «Зимовий Трускавець» стартував на Львівщині

16:30

Перший завод із переробки меду відкрили на Львівщині

Архів

lviv.comments.ua

block2

lviv.comments.ua
Загрузка...

Партнеры портала

Price.ua - сервис сравнения цен в Украине

   © «Комментарии:», 2014

Система Orphus