ЛЬВІВ

Будинок-примара

0

“Ратуша” вже розповідала читачам про абсолютно законні квартирні полтергейсти. Ця розповідь, швидше, містична, бо вона стосується того, чого нема. Зокрема, будинку на вулиці Плугова, 5, якого насправді не існує. Точніше документально його нема, хоча там уже мешкають люди.

Казка про нереальне реальне

Історія будинку-привида починає свій відлік у не такому вже й далекому 2003 році, коли Управління Західного ОК в особі начальника квартирно-експлуатаційного управління Олександра Овчаренка та ВАТ “Львівський домобудівний комбінат №2” в особі генерального директора Василя Варського уклали договір підряду на реконструкцію будівлі дитячого садка, що на вулиці Плуговій, 5 під житловий будинок. Таким чином двоповерховий дитячий садок мав перетворитися на затишне місце проживання громадян. Через якийсь час у Міністерстві оборони України з’являється нова організація — Управління капітального будівництва, до якої, зрештою, і переходять усі повноваження попереднього Замовника. Усе проходило по-армійськи чітко: генпідрядник зобов’язується у 14-місячний термін виконати комплекс робіт із реконструкції, а також виготовити проектно-кошторисну документацію, технічні умови, рішення та дозволи відповідних органів влади й інші довідки. Для належного виконання цих робіт генпідряднику за погодженням із замовником надали право залучати до інвестування будівництва пайовиків із наступною передачею їм у власність житла. Із 46-квартирного будинку на потреби оборонного відомства виділили 5 квартир, решту розпродали. Із понад 40 інвесторів керівництво ВАТ “ЛДБК №2” з ЗУКБ не погоджувало жодного, принаймні такі погодження не проходили повз юридичну службу ЗУКБ. Про ці й інші деталі розповіли “Ратуші” власники квартир у будинку Павло Гриненко та Олександр Гайн. До слова, цим двом чоловікам ще більше не пощастило, бо з якогось дива їхні квартири продали двічі, тож у них одразу стало два власники.

За графіком, будинок мали здати у 2004 році. Але раптово всі роботи припиняють, бо, як з’ясовується згодом, робочі бригади субпідрядної організації переходять на інші об’єкти. Подейкують, що це було пов’язано із внутрішніми проблемами, де фігурує ТзОВ “Явір-Млин”. Таким чином генпідрядник не виконує своїх зобов’язань ані перед інвесторами, ані перед замовником. Коли у 2005 році будова зупиняється, пан Варський починає вимагати в інвесторів укласти додаткові угоди на збільшення вартості житла. За його словами, зросла ринкова ціна на житло у Львові, відповідно подорожчав і його продукт. Парадоксом виявляється й те, що до того продавали неповноцінні квартири, точніше порожнечу. Жодних документів, які б дозволяли погодитися на збільшення вартості вже про­фінансованих квадратних метрів, голова правління ВАТу не надавав. А як аргумент для неслухів погрозив розірвати укладені договори.

З деякими “неслухами” так і вчинили. Тому як наслідок — кількарічні судові тяганини. Поки розлючені власники гарних квартир вирішували свої негаразди із житлом у судах, ВАТ “ЛДБК №2” передає ЗАТ “ЛДБК” (субпідряднику) замість боргу за виконану роботу кілька квартир, а дві з них через певний період часу з успіхом реалізовують, а відповідно, з’являються нові власники, які зовсім несподівано відкривають для себе, що їх квартири мають ще одних господарів. Павло Гриненко, власне, й потрапив у таку пастку, бо його квартиру продали, а от в Олександра Гайна — інша ситуація — він купив чиюсь квартиру. Після таких махінацій розлюченим інвесторам залишилось єдине - звертатися в правоохоронні органи. Після проведеної перевірки УБОЗ УМВСУ у Львівській області встановив перепродаж квартир у будинку по вул. Плугова, 5 як шахрайство керівництва ВАТ “ЛДБК №2” щодо пайовиків. Усі матеріали перевірок Прокуратура Личаківського району скерувала у Личаківський РВ ЛМУ УМВСУ у Львівський області для прийняття рішення. У 2006 році слідчі Личаківського райвідділу міліції порушили кримінальну справу №142-0373 за фактом шахрайських дій керівництва ВАТ “ЛДБК №2”. Однак справу скерували для організації досудового слідства в слідче управління Головного управління МВСУ у Львівській області. За два роки львівські правоохоронці двічі закривали справу “за відсутності складу злочину”. І двічі Львівська прокуратура скасовувала рішення слідчих. Поза тим, справа й досі залежується на столах правоохоронців.

Коротко про обіцянки

Варто згадати і чарівних магів, які перед виборами 2006 року палко обіцяли прийти на допомогу. За словами мешканців будинку, наш теперішній мер зі своєю “паличкою-виручалочкою” “Самопоміччю” обіцяв знедоленим власникам квартир зробити все можливе, аби вони спокійно і без проблем спали у своїх новеньких помешканнях. Надворі — 2008 рік, про спокійний сон навіть мови нема, натомість є суцільні проблеми. Одна з них — фактично ніяких комунікацій. Зараз мешканці самотужки намагаються довести справу до кінця.

Із пустого в порожнє

Не сидять склавши руки й військові. Вони також борються з ВАТ “ЛДБК №2”. Військова прокуратура Львівського гарнізону 19.08.2006 року подала до суду позовну заяву про визнання договору Західного управління капітального будівництва МОУ із ВАТ “ЛДБК №2” недійсним. Наразі це питання повертається “на круги своя”. Як повідомив “Ратушу” юрисконсульт ЗУКБ МОУ Валерій Заремба, нещодавно Верховний Суд України відмовив у касаційному провадженні, і справа знову переходить до суду першої інстанції. Виникає запитання: що буде, коли суд ухвалить рішення на користь МОУ? Тоді, очевидно, будинок із усі­ма квартирами перейде до військового відомства. Що ж буде із інвесторами, не відомо. Їх доля взагалі невідома у цій ситуації, бо з ними вже розраховуватиметься не МОУ, а ВАТ “ЛДБК №2”. Є підозра, що вони взагалі ризикують не отримати жодного відшкодування, адже у нас таке цілком можливе.

Уривок з листа Юридичного управління Львівської міської ради №05/526 від 27.06.2006р.:

“Однак, проектна документація з управлінням архітектури та містобудування належним чином не погоджена, дозвіл на виконання будівельних робіт замовником не отримано... Нині в управлінні природних русурсів та регулювання земельних відносин перебуває лист ВАТ “Львівський домобудівний комбінат №2” щодо повторного подання на розгляд сесії міської ради питання надання земельної ділянки на вул. Плуговій, 5 для реконструкції будівлі під житловий будинок для військовослужбовців”.

Прокоментував ситуацію, що склалася на вулиці Плугова, і представник ВАТ “ЛДБК №2” Василь Варський .

— Яким чином без дозволів державної влади, проектно-кошторисної документації провадили будівництво?

— Реконструкцію здійснювали на основі Договору Генпідряду, рішення виконкому ЛМР №166 від 20.02.2004р., яке дозволяло Управлінню ЗОК МОУ проектувати та реконструювати дитячу установу під житловий будинок. Погоджено проект 10.08 2004 р., він пройшов комплексну експертизу служб міста, на що видано зведений комплексний висновок державної експертизи №181/2 та вимог Замовника, власника землі та споруди.

— Яким чином ВАТ “ЛДБК №2” упродовж 2003 — 2006 рр. укладав договори пайової участі та збирав кошти, приймав оплату матеріалами за квартири в будинку по вул. Плугова, 5?

— На підставі укладеного договору, підписаних актів виконаних робіт із реконструкції споруди, що підтверджувало стан готовності об’єкта, виконання робіт і використання коштів.

— Чому в договорах із різними особами ВАТ “ЛДБК №2” по-різному вказує строки здачі будинку в експлуатацію?

— У процесі реконструкції відповідного обстеження об’єкта змінювалися обсяги будівельно-монтажних робіт, тому це відображалося на вартості загального будівництва.

— На яких договірних умовах ВАТ “ЛДБК №2” збільшував вартість на квартири?

— Після внесення кінцевих змін у реконструкцію, проект реконструкції та визначення кінцевого об’єму, що необхідно виконати під час реконструкції, проводили коригування цін та терміни здачі, що передбачались заключеними договорами між інвесторами, пайовиками. В них (інвесторів) це все було передбачено в документах — і ціна по уточненню, і термін здачі по уточненню.

— Чи зобов’язувався Генпідрядник узгоджувати інвесторів із Замовником? І чи були вони погоджені?

— Зобов’язувався і виконував своє зобов’язання. Це підтверджено протоколами, підписами.

— Чому не змінено цільове призначення землі?

— Відповідно до обов’язків Замовника, це слід було виконувати йому. І навіть був протокол розгляду змін та обов’язків у зв’язку із залученням додаткового субпідрядника на пришвидшення виконання робіт. І він підписав, що його обов’язки отримання рішення по землі і технічний нагляд, відповідно, йому оплачували кошти.

— На яких умовах до рішення суду продали квартири ПП Гриненка та ТзОВ “Кедр”?

— Заміну інвесторів ПП Гриненка та ТзОВ “Кедр” здійснювали на підставі судових рішень і після їх ухвалення.

— Чи облікують нині електроенергію та воду в будинку?

— Усе обліковують встановленими лічильниками. Оскільки ми надаємо такі послуги, то гроші платять нам.

— Яким чином дозволили встановлення котлів, якщо будинок ще досі не здали? Як відбувалося перепланування квартир?

— Про це нам нічого не відомо, оскільки погоджень ми не видавали жодній особі.

— Як бетонна споруда (гаражі) може називатися критою автостоянкою? І чому про “криту автостоянку” нема ані слова у договорі із Замовником?

— У документах ідеться про криту стоянку, бо є розроблений і затверджений проект, про що свідчить комплексний експертний висновок щодо цієї споруди.

Новини партнерів

Loading...

Новини Trembita.info

Останні новини

10:32

Змагання з лижних перегонів відбудуться на Львівщині

18:34

Завтра до Львова приїде перший віце-прем’єр – міністр економіки Степан Кубів

16:30

У Львові чоловік випав з трамвая під час руху

14:31

Сьогодні у Львові презентують фільм про Героїв Небесної Сотні

12:28

Обурені люди перекрили трасу Львів-Городок

Архів

lviv.comments.ua

block2

lviv.comments.ua
Загрузка...

Партнеры портала

Price.ua - сервис сравнения цен в Украине

   © «Комментарии:», 2014

Система Orphus