ЛЬВІВ

Важкі метали — на поля!

0

Відходи каналізації, а саме осад, який утворюється під час очистки міських стоків, відтепер смердітиме менше. Зате є небезпека, що на тому, що ми викидаємо в раковини та унітази, вирощуватимуть зерно на пряники та батони.

На очисних спорудах міста Львова в межах проекту „Водопостачання та каналізації м. Львова” встановлено найсучаснішу в Україні ділянку зневоднення осаду з міських стоків. “Обладнання для зневоднення осаду придбали для Львова за кошти гранту шведського уряду”, — стверджує заступник головного інженера ЛМКП „Львівводоканал” Володимир Васильченко. Раніше осад із очисних споруд вивозили на місця складування — так звані мулові поля зі значним вмістом води . Тепер же на очисних спорудах є обладнання для його обезводнення. Відтак, осад із очисних споруд тепер займатиме значно менше місця та виділятиме менше неприємних ароматів. “Осаду утворюватиметься значно менше. Очисні споруди продукують до 3 тисяч кубів рідкого осаду на добу, якщо його обезводнити, за той самий час буде до ста кубів, тобто, фактично в тридцять разів менше”, — розповідає заступник головного інженера.

Та попри те, що висушені фекалії на мулових полях займатимуть менше місця (до слова, навіть висушені вони трояндами не пахнуть), проблема їх складування досі не вирішена. Бо міських мешканців стає щораз більше, відпо­відно, більшає і продуктів їх життєдіяльності. Мулові майданчики віднедавна переповнені і вже не спроможні вмістити обсяг активного мулу.

“Однозначно сказати, що робитимуть із осадом поки не можна, — стверджує Володимир Васильченко. — Поки що ми його складуємо на тих мулових полях, які в нас є. Однак певні напрацювання в тій галузі вже є. „Свого часу проводили досліди з використання зневодненого осаду при вирощуванні чагарників, дерев, злакових і кормових культур — результати дуже обнадійливі, бо за вмістом азоту, фосфору та калію наш сирий осад львівських очисних споруд дорівнює кінському гною”.

Те, що фекалії львів’ян для рослин так само поживні, як продукти життєдіяльності коней, зрештою ніхто й не сумніватиметься. А як же вміст важких металів у каналізаційних стоках, а отже, і в осаді — рідкому чи висушеному? „Важкі метали є всюди і будуть всюди, попри те, даватимемо ми осад на поля чи ні. Все треба робити в міру”, — переконує заступник головного інженера.

Не такий безпечний представник шведської фірми „Purac” Сорен Андерсен, що приїхав до Львова, аби допомогти встановити на наших очисних спорудах шведське обладнання. За його словами, в Швеції справді використовують осад із очисних споруд для підживлення рослин, однак ситуація в його країні кардинально відрізняється від тієї, що склалася у нас: „ Ідеальний варіант — той, коли вдається очистити осад зі стоків до такого рівня, щоби можна було використовувати його як добриво в сільському господарстві. Однак використовувати мул із львівських очисних споруд не можна, адже там міститься багато важких металів. А очищати каналізаційні стоки від важких металів надзвичайно дорого і складно. Аби можна було використовувати осад на полях, треба вилучити важкі метали вже на стадії їх потрапляння в каналізацію. Тобто просто не допустити потрапляння важких металів у каналізацію”. Іншими словами, треба лише заборонити стоматологам скидати відходи, в яких міститься ртуть, до міської кана­лізації, контролювати фотолабораторії, що часто відходи своєї роботи, у яких містяться важкі метали, скидають в міську каналізацію, а також контролювати всі дрібні підприємства, які іноді замість того, щоби подбати про відходи їх виробництва, скидають їх до міської каналізації.

Окрім можливості використання мулу на полях у сільському господарстві, розглядають й інші варіанти: „Ми проводили досліди із виробництва з використанням осаду будівельної кераміки. Виробництво біогазу з відходів теж реальне.

Шведський уряд виділив кошти для розробки проектної документації — ця стадія триватиме приблизно півроку. Після розробки проектної документації відбуватимуться відповідні перемовини з тим, щоби залучити кошти на будівництво метантенків, які дозволять не тільки виробляти теплову чи електричну енергію, але і значно скоротити обсяг осаду — після метантенків він зменшуватиметься приблизно на третину”, — розповідає заступник головного інженера ЛМКП „Львівводоканал”, однак додає: „ Ми намагатимемося пропонувати фермерам використовувати осад, бо це безплатно, а мінеральні добрива коштують чималі гроші”.

У тому, що неодмінно знайдуться фермери, які з радістю використовуватимуть таке „ноу-хау”, сумніватися не доводиться. Особливо зважаючи на закон, за яким СЕС перед перевіркою якості продуктів харчування зобов’язана попереджувати підприємців за 10 днів до самої перевірки — таким чином можна без зайвих незручностей 9 днів продавати продукцію з полів збагачених осадом очисних споруд, а отже і важкими металами, а на десятий день виставити на полиці якісний товар.

P.S. Свою точку зору на проблему осаду мають і розробники „Схеми теплопостачання міста Львова”, адже активний мул тут зарахований до „альтернативних джерел енергії”, його в затвердженій міською радою схемі планують спалювати, так само не надто замислюючись, що токсичні важкі метали з каналізації потраплятимуть до львівського повітря.

Новини партнерів

Loading...

Новини Trembita.info

Останні новини

12:51

Працівників сфери обслуговування зобов`язали розмовляти виключно українською мовою

17:33

У Львові святкуватимуть китайський Новий рік. (Перелік заходів)

15:35

На Львівщині зросли тарифи у приміських та міжміських маршрутках

12:48

У Львові на хабарі затримали працівницю міграційної служби

10:29

На Львівщині реставрують храми внесені до списку Світової спадщини ЮНЕСКО

Архів

lviv.comments.ua

block2

lviv.comments.ua
Загрузка...

Партнеры портала

Price.ua - сервис сравнения цен в Украине

   © «Комментарии:», 2014

Система Orphus