ЛЬВІВ

Музей і сад актуального мистецтва

0

Відповідно до законів жанру сучасного мистецтва відбувався у нашому місті Тиждень актуального мистецтва “7”. Заплановані в програмі акції переносили на пізніше й на раніше, на трошки пізніше й на тоді, коли поліпшиться погода (як “Кросворд” Сергія Петлюка), переставляли місцями або й зовсім скасовували. Однак Тиждень актуального мистецтва тривав, попри випадково почуте пояснення-виправдання одному з гостей, чому на акціях не надто багато відвідувачів: мовляв, проблема в тому, що “people is no progress”...

Упродовж семи днів у Львові відбулося чимало цікавих мистецьких подій, побувало багато відомих митців з України, Польщі, Росії, Швейцарії тощо. До слова, встигнути оглянути окремі акції не пізно й нині: зокрема, виставку вишуканої графіки Павла Макова “Сад” у галереї “Дзиґа” (хоча сам художник себе з актуальним мистецтвом не співвідносить) та проект “Музей” Олега Тістола й Миколи Маценка у Львівському муніципальному театрі (колишній театр ЗахОК).

Довкола “Музею” витворилося чимало сюрреальних ситуацій. Він настільки органічно вписався у наповнений рудиментами радянської епохи простір театру, що кілька експонатів виставки різні відвідувачі сприймали як елементи інтер’єру. Насамперед — портрети трьох президентів — Кравчука, Кучми та Ющенка, а також зображення танків (“Єдине, що там точно не їхнє, це танки. Вони давно висять у театрі”).

Іронічні експонати Тістолового й Маценкового “Музею” були добрим тлом для перформенсів — адже в межах Тижня відбулися III Дні мистецтва перформенс, які 2006 року зініціював в Україні Польський інститут у Києві. До Львова приїхали Вальдемар Татарчук, Ян Свіджінскі, Збіґнєв Варпеховскі, Януш Балдиґа та інші перформери. Україну преставляли Влодко Кауфман (інсталяція та перформенс, об’єднані назвою “INFO.Б.Н.” (“Без назви”): “чи колись зможе обиватель відрізнити зотлілу дошку від струхлявілої ікони?..”), Анатолій Федірко (проект “UniSex”: інсталяції у вигляді символічних туалетів та перформенс — розкладання та належне їх оформлення). Незвичний медіа-перформенс привіз Сергій Тєтєрін із Росії — “Кіно через м’ясорубку” (автор розбиває старі чорно-білі фільми на сотні тисяч картинок у форматі jpg і прокручує їх... через м’ясорубку, в якій вмонтовано ролик від мишки і яку під’єднано через USB-порт до ноутбука)

А один з ініціаторів Тижня актуального мистецтва — мистецьке об’єднання “Дзиґа” — відсвяткувало в межах проведення цієї арт-події своє 15-річчя.

Організатори проекту (восьмеро ентузіастів, що задля проведення Тижня об’єдналися в Інститут актуального мистецтва) наголошували, що їм важливо, аби такий захід відбувся. Тепер на часі — аналіз цьогорічного та підготовка до наступного проекту. Спроба подолати усталені стереотипи, адже наразі маємо досить поширене не тільки серед загалу, а й у середовищі митців, мистецтвознавців, журналістів упереджене ставлення до актуального мистецтва (чи не найбільше дістається перформенсу, оскільки він один з найпопулярніших жанрів). Мабуть, це одна з основних причин малолюдності заходів Тижня актуального мистецтва у Львові. Парадокс у тому, що в середовищі цього нового для нас мистецтва (адже не тільки Львів, а й Україна ще досить сильно відірвані від світових тенденцій) уже витворився попсовий блок, а його й далі трактують як суто елітарне й недоступне. Крім того, для сприйняття творів класичного мистецтва нерідко потрібно значно більше підготовки й обізнаності, ніж актуального.

Мистецтвознавець Віта Сусак: “Наразі навіть терміни актуального мистецтва багатьох лякають...”

— Яким є зв’язок сучасного, актуального мистецтва з класичним?

— Такий зв’язок існує безперервно, як використання і наслідування або намагання відкинути — а чітка орієнтація на те, що відкидають, теж вказує на безперервний діалог. Критерії оцінки будь-якої мистецької акції тепер набагато ширші, нині важливий не стільки естетичний аспект, скільки оригінальність, новизна. Змінюється й розширюється розуміння, хто є художником. З’являється усвідомлення, що творчістю є не тільки продукт вислову, рук, якась ідея, творчістю може бути представлення власного життя.

Весь постмодернізм побудований на тому, що нічого нового бути не може, але на нинішньому етапі уже й постмодернізм застарів. Є відчуття певної розгубленості, очікування, куди, в якому напрямі йти далі.

Молоде покоління часто рухається в бік медіа-мистецтва, нових технологій. Але не можна стверджувати, що нові види мистецтва зовсім замінюють традиційні, що малювання олійними фарбами на полотні уже зовсім відкинено. Хоча це вже не є актуально.

— У Києві до арт-центру Пінчука — черги... Чому у Львові актуальне мистецтво наразі надто мало зацікавлює? Тому що нема таких розкручених імен?

— Так, політика центру Пінчука ґрунтується на тому, що він працює з відомими, дуже дорогими, розкрученими художниками й кураторами. І, відповідно, чимало відвідувачів центру орієнтуються на бренд. З іншого боку, бренд не може виникати на порожньому місці. Щоб стати всесвітньовідомими, ці художники повинні були продемонструвати певний рівень. Тому цікавість, зумовлена брендовим іменем, дуже часто задовольняється, а не закінчується розчаруванням. Однак набагато складніше, коли митець невідомий, коли ти сам на сам із ним — тоді складніше оцінити. З одного боку, ти можеш бути щирим сам зі собою, з іншого — стверджувати, що саме цей митець має потенціал, що виведе його на світовий рівень — мало хто може бути певним у цьому .

— Людині, яка не має відповідної підготовки, простіше сприйняти класичний живопис чи зрозумілий, “прозорий” перформенс?

— Я думаю, що люди насправді спраглі сучасного мистецтва. Тому що на Заході, де вивчають актуальні процеси, виставки сучасного мистецтва наповнені відвідувачами. Побачити класичний твір, щоб поставити галочку в освіті — так, це можна зробити. Однак любителів такого мистецтва також небагато. Щоб ходити в запорошені музеї, теж треба мати певний сентимент до цього виду мистецтва. Але в нас бракує освіти, і люди лякаються навіть термінів. А коли людина чогось не розуміє, спрацьовує самозахист. Для середнього покоління це вже, здебільшого, втрачено. У молоді є шанс, у всякому разі є можливість ознайомитися зі сучасними тенденціями через інтернет.

Загалом можна критикувати, що є багато речей не дуже високої мистецької якості, але якщо ми таким чином збільшуємо креативність у суспільстві, якщо в цей процес залучаються люди, які навіть потен­ційно не дозволяли собі думати, що вони можуть бути митцями, це не так уже й зле.

Щодо Тижня актуального мистецтва, то брак кардинально нових імен чи відкриттів — так, відчувається. Але з іншого боку, це спроба дати аналіз того, що ж ми маємо. І тоді усвідомлення навіть того, що нам бракує, може дати відповідний поштовх.

Словничок

Організатори Тижня актуального мистецтва намагалися представити якнайширший спектр жанрів цього мистецтва. Назвати всі жанри contemporary art нереально, оскільки досить динамічно з’являються нові, зокрема й авторські. Отже, пропонуємо визначення найпоширеніших (за матеріалами Вікіпедії та словника сучасного мистецтва “Азбука” від проекту “Gif.ru”)

Перформенс — вид візуального мистецтва, в якому твором є будь-які дії художника в реальному часі. На відміну від театру, у перформенсі художник, як правило, — єдиний автор. Це дійство, яке передбачає більш-менш чіткий сценарний план, його учасники наперед знають, що і в якій послідовності їм слід робити, з чого починати і чим закінчувати.

Гепенінг — художня подія (те, що відбувається тут і тепер), позбавлена драматургії і навіть мети. Немає сценарію, ніхто з учасників не може знати наперед, як розвиватиметься подія і коли вона закінчиться.

Інсталяція — просторова композиція, створена з різних елементів - побутових предметів, промислових виробів і матеріалів, природних об’єктів, фрагментів текстової і візуальної інформації. Інсталяція тривимірна, це не “об’єкт”, а простір, організований з волі художника.

Медіа-мистецтво, або media art — використовує як художнє поле сучасні комунікаційні технології — інтернет, телефонний зв’язок, будь-який інший вигляд і формат передачі сигналу по дротах або через ефір.

Поза тим, є відеоінсталяція та відеоперформенс , медіа-перформенс , перформенс-інсталяція , арт-об’єкт , медіа-об’єкт , відеоарт... Крім того, до актуального мистецтва можуть належати жанри класичного мистецтва — живопис , графіка , скульптура, якщо вони мають концептуальний характер.

Новини партнерів

Loading...

Новини Trembita.info

Останні новини

10:32

Змагання з лижних перегонів відбудуться на Львівщині

18:34

Завтра до Львова приїде перший віце-прем’єр – міністр економіки Степан Кубів

16:30

У Львові чоловік випав з трамвая під час руху

14:31

Сьогодні у Львові презентують фільм про Героїв Небесної Сотні

12:28

Обурені люди перекрили трасу Львів-Городок

Архів

lviv.comments.ua

block2

lviv.comments.ua
Загрузка...

Партнеры портала

Price.ua - сервис сравнения цен в Украине

   © «Комментарии:», 2014

Система Orphus